Світлана (ім’я змінене) протягом 5 років працює кухарем в дитсадку і має третю групу інвалідності. Жінка прочитала в інтернеті про відпустки, які надаються особам з інвалідністю та здивувалася, адже їй нараховують меншу кількість днів.
Світлана звернулась до бухгалтерії дитсадку, потім до управління освіти, проте скрізь наполягали, що відпустку нараховують їй правильно.
Знайома розповіла, що під час семінару в центрі зайнятості слухала лекцію про різні конфліктні ситуації, пов’язані із порушенням трудового законодавства і порадила звернутись до Управління Держпраці зі своєю проблемою. Світлана так і зробила.
Посадовці провели перевірку та встановили, що в дитсадку порушуються вимоги ч.7 ст.6 Закону України «Про відпустки». За весь період роботи Світлані надавалась основна щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні та щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці згідно з умовами колективного договору та за результатами атестації робочих місць за умовами праці тривалістю 3 календарні дні.
Під час перевірки Управлінням Держпраці керівник дитсадку пояснила, що щорічна відпустка особам з інвалідністю не надавалась в повному обсязі у зв’язку з тим, що щорічна додаткова відпустка, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником.
Однак твердження керівника закладу не відповідає вимогам чинного законодавства. Посадовці Управління Держпраці роз’яснили, що відпустка, яка надається особам з інвалідністю закладу не в повному обсязі, відноситься до щорічної основної відпустки, а не до додаткових. Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи — 26.
Завдяки інспектору Управління Держпраці до графіку відпусток закладу внесено зміни. Неотримані 10 днів відпустки за минулі роки Світлані приєднали до основної щорічної відпустки у поточному році. Трудові права жінки відновлено.
2021-10-04